Эксгибиция

Серия <<Эксгибиция>> напоминает анекдот о <<супермаркете мужчин>>, где все достоинства разложены по полочкам и мужчины ранжируются, согласно товарным качествам: социальной и материальной состоятельности, психической адекватности, любви к детям и т.д. Вероятно, существует женская версия этого анекдота о прогрессировании товарно-денежных отношений в личной сфере, во всяком случае, ее живописную версию выставляет Ксения Гнилицкая. Превращению человека в товар поспособствовал  Интернет. Все выставляется на продажу и имеет свою цену - <<прекрасные светлые волосы и длинные ноги>> - все, о чем мечтают мужчины. Женщины сети вовсе не стесняются демонстрировать свои достоинства. Этот проект не просто о затрудненности самоопределения женщины в транзитной исторической и географической зоне, но о виртуальном способе социальных взаимоотношений. Интернет, как губка поглощает всю активность: социальную, профессиональную, личную. <<Как мы  оказались и что мы делаем и в этой паутине?>> - зачастую патетически восклицают блогеры, прекрасно осознавая, что назад дороги нет. Люди уходят в сеть, борясь с собственной нереализованностью, устав чувствовать себя маргиналами и <<лузерами>>. Оказался на обочине жизни - заведи блог, возможно, все круто поменяется, ты станешь <<лидером мнений>> или виртуальным <<секс-символом>>… Этот проект - о новом способе саморепрезентации. Как и любой товар, женщина нуждается в рекламе. Так сказать, маркетинговые технологии буквально переносятся в плоскость личных отношений. Коль так, то устаревшие критерии хорошего вкуса, ума, такта уходят на второй план - внутреннее содержание никому не интересно, оцениваются исключительно внешние параметры. То, что раньше рассматривалось, как психопатология и склонность к навязчивому самолюбованию, сейчас считается условием достижения успеха. Ведь реклама - это уловка, скрывающая пустоту или, в лучшем случае, банальность содержимого броской упаковки…

Виктория Бурлака

Мене бентежать зустрічні дівчата. Українські красуні, ніби змовившись, відчайдушно і надривно експериментують зі своїм зовнішнім виглядом, намагаючись, тим самим, обрати власний образ, віднайти себе й своє кохання. Вульгарний, підкресленно сексуальний костюм і безвинно-сором’язливий погляд, що часто не поєднується із загальним “лиском”. Цей порівняно новий стиль характеризується екстремальною жіночністю, часто перебільшеною і ніби навмисною еклектикою у поєднанні різних стилів. На Заході цю гіперфемінність називають devushka style і вважають мало не головною характерною рисою жінок Східної Європи,  Можливо, це явище вкорінене у нездійсненій феміністичній революції на радянському просторі, де соціалістична рівність перетворила жінку на “товарища” без декларації певних свобод. Жінка отримала право голосувати на виборах і брати участь у соціальному житті країни, та при тим суспільна свідомість залишилася консервативною і патріархальною.

Обираючи собі новий образ у сучасному суспільстві, жінка намагається справляти гідне враження на потенційного партнера, при цьому озираються то на Захід, то на Схід, намагаючись визначити, що краще. Сучасні українські дівчата не знають, повинні вони стати покірними домогосподарками, матеріально незалежними бізнеследі чи самодостатніми інтелектуалками. А вся визивна зовнішня гіперфемінність нібито покликана завуалювати невпевненість у собі. Серія живописних портретів зроблена на основі презентацій, героїні яких публікують свої фотографії в Інтернеті: у соціальних мережах таких як <<Одноклассники>>, <<ВКонтакті>> та інших. Також частина робіт це спроба “вирізати” жінку з середовища картинки і подивиться, що залишиться. “Ексгібіція” - це спосіб передати дику несвідому жіночу енергію та одночасну втрату жінкою ідентичності коли вона використовує загальновживані кліше презентуючи себе.

Ксенія Гнилицька